Кампус Київського політехнічного інституту

31.01.19

Вже багато років вранці і увечері я виходжу на прогулянку зі своїми собаками. Мій будинок розташований на кордоні студентського містечка Київського політехнічного інституту. Будівлі університету, побудовані в кінці 19 століття з жовтої цегли, потопають в парковій зоні.

Влітку ми мало помічаємо красу будівель, так як архітектура сильно прикрита зеленню.

Зате взимку, особливо в рідкі сонячні дні, жовті цегляні стіни наповнюються фарбами золота і на контрасті з білими заметами, студентський кампус здається нереальним острівцем минулих століть в сучасному місті.

Я виходжу з собакою до парку, коли всі студенти вже пробігли на пари і ще не вийшли сім'ї з дітками. У цей час дозволяється вигулювати собак без ланцюжка, так як вони нікому не заважають, і по паркових доріжках гуляють тільки собачники зі своїми вихованцями.

Собаки зайняті вистежуванням білок, яких в цьому парку просто тьма. Хоч до весни ще далеко і вздовж доріжок підносяться метрові кучугури снігу, білки вже кружляють по стовбурах у шлюбних танцях, періодично спускаючись на сніг, щоб змінити дерево, чим зводять собак з розуму.

І люди, яким набридла довга зима рахують дні до наступного літа.

Більшість дерев у парку вже дуже старі, кожне літо кілька разів бувають сильні вітри і тоді в парку стає небезпечно. Незважаючи на те що за парком стежать і чистять старі і слабкі дерева, після літньої грози на доріжках і галявинах валяються уламки гілок, а іноді дорогу перепиняє величезне дерево, що впало.

Його швидко прибирають, коли ми виходимо на прогулянку наступним ранком, про впавше дерево ще довго переповідають історії (про рясний дощ, який починається так швидко, що навіть собачники, що живуть в 100 метрах від парку, повертаються додому промокшими наскрізь, про тріск падаючого дерева, який чути навіть за межами парку, про те, як його швидко прибрали).

З дня на день, з року в рік, у будь-яку погоду я виходжу на прогулянку з собаками. Змінююся я, змінюються собаки і собачники, а парк – він такий же, тільки міняє фарби по порам року.

Середнє: 5 (2 голосів)
Оцінка