Як я прийшла в бізнес

Освітою за кордоном я займаюся так давно, що вже не уявляю себе ні в чому іншому. При цьому я пам'ятаю, як все починалося, як якщо б це було вчора. Сьогодні я вирішила, що менї слід розповідати про себе більше, як я прийшла в бізнес, чому я це роблю, які у мене плани на майбутнє, що мені цікаво, чим я живу, щоб ви знали, кому довіряєте допомогу у виборі освіти для вашої дитини.

У середині 1990-х, я була аспіранткою інституту економіки і мріяла побачити світ. У нашого інституту були хороші зв'язки з дослідницькими інститутами в Штатах і багатьох аспірантів, які знали англійську, запрошували на тривале стажування. Не дивлячись на те, що я з відзнакою закончила школу і вчила англійську в школі та університеті - мова у мене була на рівні читати і перекладати зі словником, ну як у всіх у нас після радянської школи. І в той момент моє бажання вивчити англійську і почати подорожувати заступило собою бажання дописати дисертацію і почати наукову діяльність. У підсумку, дисертацію я так і не дописала, так як на третьому році навчання я зрозуміла, що я хочу вивчати тільки те, що мені цікаво, робити в житті тільки те, що мені цікаво. Ні, у мене не було забезпечених батьків, які могли підтримати мої інтереси, більше того, на той момент я вже була в розлученні з дочкою першокласницею, яку не тільки потрібно було утримувати, але і відповідати за її подальшу освіту. Але, коли я почала робити те, що мені приносило радість, - все стало складатися. З тих пір, я живу цим кредом і намагаюся донести його до батьків, які хочуть прийняти рішення за своїх дітей, чим вони повинні займатися у житті.

Отже, у середині 90-х, я зрозуміла, що хочу грунтовно вивчити англійську. Стипендії аспіранта мені вистачало тільки на оренду квартири, тому, щоб утримувати себе і доньку, я підробляла бухгалтером в рекламній компанії, офіс якої був на кіностудії Довженка. Засновники компанії бачили, що я здатна на щось більше, ніж бухгалтерія і запропонували розвинути в межах компанії будь-який напрямок, який принесе їм і мені додатковий дохід. Ідея прийшла моментально, створити свої курси іноземної мови (місця для класів було предостатньо, а мої викладачі англійської з аспірантури були дуже досвідченими). З цього і почався мій шлях у бізнес.

Цей перший бізнес-досвід не збільшив мій дохід, але я могла займатися англійською стільки, скільки мені дозволяв мій час. Десь через пів року занять, одна з студентів моєї групи затронула тему, як перебування в мовному середовищі допомагає людям подолати страх спілкування іноземною мовою. Дискусія захопила всіх і раптом вона запропонувала, а давайте організуємо поїздку в Англію, так як вона чула від свого знайомого про мовні школи для дорослих людей, куди приїжджають іноземці з усіх країн для вивчення та практики мови. Викладач підтримала цю ідею і запропонувала домовитися про мою зустріч у британській раді, де повинна була бути інформація про такі мовні школи і через декілька днів я вже порівнювала сотні шкіл в різних містах Великобританії, інформацію про які я могла почерпнути тільки з каталогу.

У середині 90-х в офісах ще не було інтернету, на всій кіностудії факс можна було знайти тільки в декількох компаніях. Телефонувати до британських шкіл я ще не наважувалася, моя англійська була далеко не на рівні телефонних переговорів. Тому, склавши лист в англійські школи про те, що є така група, яка хоче приїхати в їх школу на 2 тижні, я розіслала його у відібрані школи і стала чекати відповіді. У підсумку, у мене пішло кілька місяців на вибір школи, отримання місця в програмі, відкриття віз, організації оплати за кордон.

Ми обрали невелику сімейну школу на південному узбережжі Англії, в місті Борнмут.

Кожен день, проведений нами в тій поїздці, я згадую досі як одну з найбільш яскравих і насичених в моєму житті. І знаєте чому – тому, що до неймовірних труднощів з організації цієї поїздки додалися абсолютно несподівані враження від новизни перебування в Англії, захоплення від успіхів з англійською, незабутній час, проведений в компанії нових друзів з різних країн.

Так складна організація поїздки вилилася в серйозне захоплення подорожами і справою всього життя. Після повернення з Англії, я вже точно знала, що зможу організувати свій бізнес і про вибір ніші питання не стояло. На початку 1996 року я зареєструвала компанію Аспект, яка ще два роки пропонувала курси англійської в Києві і організацію поїздок в мовні школи за кордоном, а з 1998 року, після відвідування моєї першої міжнародної конференції з навчання за кордоном ICEF в Берліні, я зібрала таке велике портфоліо навчальних закладів і програм, яке дозволило зосередити бізнес в одному напрямку і стати одним з перших агентств з навчання за кордоном в Україні.

З тих пір я відвідала близько 60 країн, вивчала декілька мов у своїх поїздках, так як вивчення мови дозволяло мені швидше і глибше пізнати країну і давало можливість перебувати в цій країні довше, ніж в звичайній туристичній поїздці. Навколо мене змінювалися люди, хто працює поруч більше десяти років, хтось залишав компанію і на досвіді, отриманому в Аспекті створював своє агентство, збільшуючи конкуренцію на ринку.

З 2014 року я зосередила свою роботу на клієнтах на середню освіту, так як такі консультації вимагають багато досвіду і знань. З тих пір, я подорожую по світу і обов'язково відвідую від однієї до кількох шкіл в своїх поїздках і залишаю все відгуки про середніх школах в цьому блозі.

Поступово я стала ще більш інтернаціональною, я почала жити між 3 країнами: Великобританією, Іспанією і Україною. Ось чому я почала перекладати свій блог на інші мови, щоб краще спілкуватися з сім'ями з Європи.

Я вільно розмовляю 4-ма мовами: російською, англійською, іспанською і українською, і буду рада поділитися своїм досвідом з будь сім'єю, яка шукає професійну допомогу у виборі підходящої школи для своїх дітей і вступу в потрібну школу.